Сезон фотографії в арт-центрі Я Галерея продовжує Олександр Чекменьов. Його виставка «Колір» та книга «Олександр Чекменьов. Чорно-біла фотографія» (видавництво «артбук») – представляють дві сторони фотографа-універсала, однаково впевненого і в кольоровій, і у чорнобілій фотографії.

Цю серію кольорових фотографій «Вуличні портрети» чи «Вуличні люди» було зроблено в Україні приблизно між 1994 і 1999 роками, коли в Україні тільки почали з’являтися перші негативні кольорові плівки, оброблювані за 41-м процесом (С-41). Їхня якість значно відрізнялася від тих, які тоді випускалися на пострадянському просторі та у країнах колишнього соцтабору. Плівка коштувала недешево та, крім того, її ще слід було діставати «по блату» чи купувати «під замовлення». Тому кожна плівка і кожен кадр були, як то кажуть, на вагу золота. Це й визначало підхід до зйомки. Дублів практично не було. «Для порівняння: вихід вибраних для друку кадрів у кольорі був 1 з 4-х, а в чорнобілій – 1 з 36-ти, - наголошує Чекменьов. - А щоби проявити плівку за 41-м процесом треба було їхати в сусідній обласний центр за 150 км – з Луганська до Донецька».

Олександр Чекменьов, фотограф: «Коли мене питають, де я вчився фотографувати, я чесно відповідаю: на вулиці. Адже я виріс у приватному секторі – «на вулиці». На вулиці я мешкав, на вулиці почав заробляти, на вулиці – вчився фотографувати й жити. І допомагали мені в цьому «вуличні люди» - люди, відзняті на цих фотографіях – тепер уже можна сказати – у минулому столітті, минулому тисячолітті…»

Павло Гудімов, керівник //гудімов арт проект: «Є фотографи, які можуть працювати тільки у чорно-білій фотографії. Олександр Чекменьов – універсал. Те, що він створює, - це реалістично-бомжацький ностальгійний живопис у фотографії, звідки неможна викреслити колір. Він є одним із важливих емоційних елементів. Його фото – це дух кінця тисячоліття нашої рідної країни».

Олександр Ляпін, фотограф, головний редактор альманаху «Символ»: «Одного разу більд-редактор однієї великої газети зізналась, що боїться фотографа Чекменьова, бо він – чаклун. Не поставиш його фотографію в номер, і все – почнеться смуга цілковитих неприємностей. А поставиш без узгодження – буде ще гірше. Коли я розповів про це Чекменьову, він лише загадково посміхнувся. Я зрозумів: так, точно чаклун. І, відповідно, робить чаклунську фотографію. Пірнає на саме дно життя, товаришує з вільними від усього, крім прив’язаності до алкоголю й наркотиків, людьми і фотографує їх. Але не просто фотографує, а створює веселий театр, де неспокійні та небезпечні особистості із задоволенням грають запропоновані Чекменьовим ролі».

Олександр Чекменьов народився 1969 року в Луганську. У 1988 році закінчив Луганський машинобудівний технікум, 1988 – робота й фотоательє, армія. У 1990 – поступив на факультут фотожурналістики МГУ. Від 1993 року член Спілки фотографів Росії, а також СФ України. 1994 – перше місце на конкурсі «Укрпресфото» (Київ). Від 1997 року – працює фотокореспондентом у провідних друкованих ЗМІ України й мешкає в Києві.

Наступний номер щоквартального альманаху «Символ», який з’явиться у продажу на початку березня цього року, буде присвячено чорно-білій українській фотографії.

Книга Олександра Чекменьова «Чорно-біла фотографія» виходить у серії «Українська фотографія» (УФО) видавництва Гудімова «артбук». У цій серії уже вийшов фотоальбом Анни Войтенко «Іза». Серію продовжить книжка Олександра Ляпіна «Дірки».

За додатковою інформацією та коментарями звертайтеся до Наталі Зубко, керівника видавничих проектів «артбук» +380 97 349 83 79, natalya_zubko@artbook.kiev.ua

З питань розповсюдження та придбання книжкової продукції звертайтесядо менеджера з розповсюдження

Марії Гольдман +380 66 791 19 02, info@artbook.kiev.ua