харків павла макова
подорож у харків до павла макова
28_29 вересня 2007 року
... У Харкові я вперше. Площа перед вокзалом — як і в усіх інших містах, але ліворуч — майже білий будинок, 30-ті роки, конструктивізм, схожий на корпуси «Баухаузу» за проектами Вальтера Гропіуса, які я бачила тільки в книжках.
Багато гарних будинків. Не «гарненьких», а гарних, гордих, без зайвих прикрас, але саме це їх прикрашає. Маков каже, що харків’яни — патріоти свого міста, вони відчувають свою відмінність, особливість. Це тому, що їх оточує направду добра архітектура, що з’явилася завдяки короткочасному статусу столиці в 20-30-ті роки минулого сторіччя... Дім Макова — збудований до війни, на одній зі стін залишилися сліди від розриву снаряда. У квартирі 34 затишно дуже, у передпокої на стінах — гравюри ведмедика з блакитною стрічкою, на дзеркалі — керамічний черевичок Неллі Ісупової. Тут кожна річ має свою історію.
... Я довго шукав будівельників, що згодилися б залишити нам таку ось криву стелю. Всі вони хотіли її вирівняти. А мені подобаются ці хвилі на стелі.
Світильники на дачу ми збирали 5 років. Справжні інтер’єри створюються десятиріччями».
в майстерні у кулікова віталія миколайовича, вчителя макова
Маков: «Перший урок, що я отримав у Віталія Миколайовича, був урок поваги до часу інших. Його майстерня була на Пушкінському в’їзді, саме в тому будинку, де на початку 90-х років була і моя майстерня. І це було по дорозі з інституту сюди... І ось я прийшов до Віталія Миколайовича, а він сказав: «Вибачте, я зараз зайнятий, але завтра о четвертій годині я готовий зустрітися з Вами». Тоді так було прийнято, що коли прийшов — то заходь. А він сказав — завтра. І я прийшов наступного дня. Цей урок навчив мене, що в тому випадку, коли людина зі мною не домовлялася про зустріч і прийшла, я завжди пропоную зустрітися в зручний для мене час. Якщо він після цього не приходить, це означає, що людині не так важлива була наша зустріч»...
в майстерні макова
Спочатку чутно тільки гучний хрумкіт огірків. Ми всі за цілий день дуже зголодніли і розмовляти не могли, тільки їсти смачнющі малосольні огірки та помідори, хліб із зеленими та чорними оливками з товстим шаром сиру зверху, деруни з грибочками, а на солодке — сирний торт і печиво з маком. Запивали все запашнющим китайським підкопченим чаєм...
текст і фото: марія бикова
назад
