проект :: artbook.kiev.ua

олександр чекменьов

[ переможці ]

театр для фотокамери

Якось більдредактор однієї відомої газети зізналася мені, що боїться фотографа Чекменьова, тому що він чаклун. Не поставиш на шпальту його фотографію, і все – починаються суцільні неприємності. А поставиш не погодивши – буде ще гірше. Коли я розповідав про це Чекменьову, він тільки таємниче посміхався. Я зрозумів: так, дійсно чаклун. І, відповідно, робить чаклунську фотографію. Пірнає на самісіньке життєве дно, товаришує з вільними від усього, окрім пристрасті до алкоголю й наркотиків, людьми, і фотографує їх. Але не просто фотографує, а створює веселий театр, де неспокійні й небезпечні особистості із задоволенням грають запропоновані Чекменьовим ролі...

Тепер перед об’єктивом чекменьовського фотоапарата стоять ветерани Другої світової війни. Солдати Червоної армії Сталіна, переможці німецьких солдатів Гітлера. Цикл так і називається – «Переможці». Фотограф знімає їх 9-го травня, виловлюючи на вулицях або біля музею Великої Вітчизняної війни. Їде до них додому в далекі села й міста, апетитно смакуючи дивовижний побут переможців. Йому допомагає місцева влада. Заразом ставлять, напевно, галочку в якихось відомостях і звітах про роботу з ветеранами. Одинокі бійці й парочки – він і він, вона та вона… Водянисті спокійні очі й орденські планки, палички, старенькі костюмчики й військова форма того часу, коли солдати були молоді й ходили в атаки. Їх лишилося зовсім мало, і Чекменьов має шанс перефотографувати усіх.

Непогано було би влаштувати в Німеччині масштабну виставку величезних портретів переможців і спантеличити ситих, доглянутих німців. Нащадки есесівців, гестапівців, вермахтівців, абверівців, люфтвафівців і решти гітлерівців будуть дивитися на фотки і вкотре з жахом думати: як ці нещасні, злиденні, голодні, хворі, залякані, дивно одягнені люди перемогли їхніх таких красивих і сильних білявих дідів та батьків. Як примудрилися? Це буде ще одна перемога переможців. Але це буде маленька окупація Німеччини фотографом Чекменьовим. Його театром акторів, яким майже не лишилося жити. Німці зараз стали мазохістами, вони напевно вже хочуть цю виставку.

текст: андрій текіла
фото: олександр чекменьов